Як відрізнити хорошого психолога від поганого? Які «дзвіночки» свідчать про те, що вам не варто продовжувати роботу з психологом? Тікайте від психолога, який:
1. Дає поради.
«Вам варто розлучитися з чоловіком», «Не телефонуйте мамі, нехай перша це зробить», «Перестаньте давати гроші синові» та ін. Якщо психолог дозволяє собі подібне, це означає, що він потрапив в полон відчуття всемогутності, і вирішив, ніби знає все краще за вас. В той час як базова установка психолога полягає в тому, що головним та основним експертом у власному житті залишається сам клієнт. Так, психолог має важливі знання та досвід, але вони не дозволяють йому приймати рішення за клієнта.
2. Дає гарантії та обіцяє певний результат «за N консультацій».
Психологічне консультування та психотерапія подібні подобні будь-якому іншому лікуванню, де не може бути гарантій. Ба більше: клієнти часто звертаються з однією скаргою, а під час роботи з психологом виявляється, що скарга ця — лише верхівка айсберга, і процес зцілення точно не буде швидким або легким.
3. Дає оцінки, засуджує ваші слова або вчинки.
В стосунках «клієнт-психолог» виникає цікавий феномен, який називається «перенос». Це коли ви несвідомо починаєте бачити в особистості психолога якусь важливу для вас людину, наприклад, маму, і ставитись відповідно. Скажімо, починаєте вгадувати настрій, пред’являти ті самі претензії, будувати певні очікування, бачити в ньому мамині риси та ін. Некомпетентний психолог може провалитися в контрперенос — вловивши ваше несвідоме бажання бачити в ньому маму, він почати діяти як вона: оцінювати, засуджувати, критикувати… Здатність вчастно помітити перенос та привнести його в терапевтичний процес — основа професії психолога.
4. Нав’язує свої послуги.
Наприклад, з тиском пропонує збільшити кількість сесій на тиждень, купити його книгу, вебінар, долучитися до якогось курсу або марафону.
5. Порушує кордони:
- припускає тілесний контакт (це допустимо лише в рамках тілесно-орієнтованої терапії);
- робить недоречні компліменти або зауваження щодо вашого вигляду;
- багато розповідає про себе та свої погляди на життя;
- не дотримується попередніх домовленостей щодо оплати, часу і тривалості сесій, правил переносу консультації та ін.
6. Порушує етичні принципи професії:
- висловлює упередженість щодо вашого гендеру, сексуальної ідентичності, соціального статусу, національності, релігії;
- ініціює спілкування між консультаціями;
- просить надати відгук про індивідуальну роботу для свого сайту;
- обговорює з вами інших клієнтів;
- пише про деталі ваших сесій в своїх соціальних мережах, не запитавши вашого дозволу;
- проводить консультацію у себе вдома або в суспільному місці (кафе, парк, коворкінг, де є інші люди і в будь-який момент хтось може потурбувати вас;
- проводить онлайн консультацію, сидячі в кафе або іншому суспільному місці.
Конфіденційність — одна з головних умов успішної роботи з психологом. Він має запезпечити її під час своєї роботи, а обговорювати історії клієнтів може виключно зі своїми колегами під час інтервізії або з супервізором під час супервізії, змінивши при цьому імена та яскраві особисті деталі.
7. Припускається «подвійних стосунків» паралельно з терапевтичними.
Етика професійної діяльності психолога (в будь-яких напрямках психотерапії) забороняє нам дружити або заводити романтичні стосунки з клієнтами, просити про допомогу, приймати дорогі подарунки, вести спільний бізнес тощо. Подвійні стосунки шкодять процесу терапії і часто роблять ефективну психотерапію неможливою.
8. Приховує дипломи про освіту або відмовляється надати їх після вашого прохання.
Особливу увагу зверніть не лише на сертифікати про різні психологічні курси та конференції, а наявність диплома про вищу освіту в напрямку підготовки «психологія», виданий вищим учбовим закладом.
9. Вихваляється своїми званнями та професійними успіхами.
Розповісти про себе та свій професійний шлях припустимо, але перетворювати консультацію на парад імені себе — ні.
10. Завалює вас інтерпретаціями та науковими термінами.
Може заявити щось типу «у вас психотична структура» або «у вас травма прив’язаності». Або одразу «поставити діагноз» в стилі «ваші проблеми в стосунках з чоловіком випливають зі стосунків з вашим батьком». Одна з задач психолога полягає не в тому, щоб вгадати проблему клієнта і озвучити її, а в тому, щоб обережно підвести його до усвідомлення і самої проблеми, і причини, і можливостей її подолання.
11. Тривалий час працює без відпустки.
Стежити за своїм станом – частина роботи психолога. І, на думку мого супервізора, бути в ресурсі — наше головне етичне зобов’язання перед клієнтами. Якщо ваша робота триває півроку-рік і весь цей час психолог не бере собі відпочинок, є ризик, що він працює втомленим, і це не на користь вашому процесу, а втома може призвести до вигорання.
12. Не відвідує власну терапію і ніколи не був на місці клієнта.
Всередині я маю уявний контейнер, куди складаю історії клієнтів, їхній біль, страхи, спогади про неприємний досвід… Більше того — історії та чужий біль можуть потрапляти на мій власний біль, і викривлювати моє неупередженне сприйняття. Контейнер цей не бездонний, і час від часу я маю його вивільняти і провітрювати. Таким місцем стає терапія, куди я «несу» свій контейнер, свої болі, свої життєві труднощі, свої почуття, щоб уникнути ризику «зливати» це на клієнтів і провалюватися в контрперенос.
Психолог не повинен перебувати весь час в терапії — час від часу нормально робити паузи, пробувати різні підходи та формати (індивідуальний, груповий, офлайн або онлайн). Але якщо на запитання про особистий досвід в терапії фахівець відповідає «мені не треба в терапію», подумайте: чи хочете ви працювати з психологом, який не вірить у свою професію?..