Сім запитань, які змінять ваше життя через 10 років

01

Немає більшої втрати часу та енергії, ніж тривала наполеглива праця над "не своїми" цілями. Перш ніж продовжувати вкладати свої ресурси (час, зусилля, експертизу, кошти) наступні десять років, запитайте себе, чи переслідуєте ви саме свою ціль. Змінювати напрямок — нормально, опинитись на верхівці гори виснаженими і без смаку до життя та до пейзажів навколо — боляче.

02

Інакше кажучи, чи допоможуть ваші звички опинитися там, де ви хочете, і мати те життя, до якого прагнете? Чи вони лише показують, як ви звикли жити і ставитись до себе?

03

Яку пораду або застереження вони би транслювали? Відмовитись від роботи, на якій ви лише вигоряєте? Залишити стосунки, в яких вас не цінують? Змінити зачіску? Наважитись на щось? Піти до психолога? Почати бігати? Кинути палити?

04

Люди, які нас оточують, формують наш світогляд, самосприйняття, звички та амбіції. Намагайтеся проводити більше часу з тими, хто допомагає вам почуватися більш живими, більш здібними і більш розслабленими. З ким ви можете почуватися собою — і навіть трішечки краще, ніж ви звикли про себе думати.

05

​​​​​Іноді здається, що ми "дуже зайняті", а насправді — лише заклопотані звичними справами, які створюють ілюзію руху. Продуктивність і розвиток не завжди одне й те саме: можна бути неймовірно ефективними в тому, що вже втратило сенс.

06

Ви працюєте там, де працюєте, тому що хочете, чи тому що страшно наважитись на щось інше? Ви замовчуєте свої переживання та уникаєте глибоких розмов, бо це свідомий вибір не зближуватись чи страх бути відкинутими, якщо вас побачать такими, якими ви є? Мовчите на нарадах? Завели блог, але не проявляєтесь? Зустріли цікаву людину, але не пишете першими? Поміркуйте: що за цим стоїть і чи влаштовує це вас.

07

Якщо я помру через 10 років, про що я буду шкодувати, що НЕ зробила? Багато з нас живуть на автопілоті. Кажемо собі: "Я колись це зроблю". Але "колись" має дивну властивість ніколи не наставати, і ми ризикуємо опинитись в обіймах жалю і болю за втраченими можливостями.

Відправте цей допис комусь, хто вам не байдужий. І збережіть собі, щоб повертатись до нього, як до компасу. Десять років минуть у будь-якому разі — хай вони минуть не дарма.